- купець
- [купе/ц']
-пц'а/, ор. -пце/м, м. (на) -пце/в'і/ -пц'у/, мн. -пц'і/, -пц'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
купець
Смотреть что такое "купець" в других словарях:
купець — пця/, ч. 1) Власник торговельного підприємства, особа, що займається приватною торгівлею. || У дореволюційній Росії – особа, що належала до купецького стану. 2) заст. Покупець … Український тлумачний словник
купець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гешефтман — купець, торговець [X] … Толковый украинский словарь
гость — купець (іноді) … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Еврейские фамилии (профессии) — Немецкие и еврейские фамилии, значение которых связано с профессиями список фамилий, связанных с профессиональной деятельностью … Википедия
купчина — и, ч. 1) Збільш. до купець 1). 2) заст. Те саме, що купець 1) … Український тлумачний словник
блаватний — Блаватний: Блаватний: (купець) торгівець шовками [3] мануфактурний (торговець, крам) [V] блаватний купець: торговець мануфактурою [XI] блаватні товари: мануфактура [22;VIII] … Толковый украинский словарь
Гостьба — термин древнерусских памятников для обозначения торговли: аже кто купець купцю даст куплю в куны (даст товар в кредит) или в Г. (дает товар на комиссию) в 44 ст. Русской Правды по Троицкому списку. В Воскресенском летописном своде под 1216 г.:… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ореховский мир — Текст договора в поздней копии Ореховский мир (Ореховецкий мир, Нотебергский мир) первый мирный договор о установлении границ между Новгородской землёй и Шведским королевством. Заключён 12 августа 1323 в креп … Википедия
бояринъ — Боярин бояринъ (1) 1. Лицо, занимающее высокое положение в феодальной иерархии, вельможа, крупный землевладелец: И ркоша бояре князю: „Уже, княже, туга умь полонила; се бо два сокола слѣтѣста съ отня стола злата поискати града Тьмутороканя“... 24 … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
